Біографія

Лариса Петрівна Косач народилася 25 лютого 1871 року в місті Новоград-Волинський.Мати - письменниця, батько - освічений юрист Петро Антонович Косач (1841-1909), який дуже любив літературу і живопис. У будинку Косачів часто збиралися письменники, художники і музиканти, влаштовувалися вечори і домашні концерти. Дядько Лесі (так її називали в родині, і це домашнє ім'я стало літературним псевдонімом) - Михайло Драгоманов, який згодом по-дружньому опікувався племінницею і всіляко допомагав їй, - був вченим, фольклористом, громадським діячем, тривалий час жив за кордоном у Франції і Болгарії. Леся грунтовно вивчила ряд іноземних мов, що дало їй можливість широко ознайомитися з класичними творами світової літератури.Леся почала грати і складати маленькі музичні п'єси з п'яти років, у віці дев'яти років написала перший вірш. У 1881 році вона несподівано важко захворіла. Її мучив нестерпний біль у правій нозі. Спершу вирішили, що в неї гострий ревматизм, лікували ваннами, мазями, травами, але все було марно. Біль перейшов у руки. Лікарі, нарешті, змогли визначити, що це - туберкульоз кістки. На музичній кар'єрі Лесі був поставлений хрест. Після першої, складної, але вкрай невдалої операції рука залишилася покаліченою.Писати і друкувати Леся Українка почала у віці 12 років. До її ранніх творів відноситься український переклад «Вечорів на хуторі» Гоголя (у співавторстві з братом). Друкувалася Українка в закордонних журналах «Зоря», «Житє І слово», «Літературно-науковий вісник».Леся лікувалася в Криму, Єгипті та Греції, у Німеччині та Австрії, а також у народної цілительки у с. Косівщина (нині Сумської області). Все було марно. До загострився процесу кісткового туберкульозу, додалася невиліковна хвороба нирок.Померла Леся Українка 1 серпня 1913 в грузинському містечку Сурамі. Похована на Байковому кладовищі в Києві.