четвер, 14 квітня 2011 р.
Пам'ять
На честь письменниці названі:
Бульвар - в Києві.
Вулиці - у Харкові, Луцьку, Москві, Тбілісі, Батумі, Іркутську, Мінську, Ялті, Сімферополі, Євпаторії, Ковелі, Львові, Прип'яті, Чернівцях, Горлівці, Одесі, Житомирі, Кременчуці, Севастополі.
Волинський національний університет [3] - у Луцьку.
Театри:
в Києві - Національний академічний театр російської драми [4].
в Дніпродзержинську - музично-драматичний театр [5].
На Україні існує чотири музеї Лесі Українки: в Києві, Ялті, Новограді-Волинському та Колодяжному (на Волині) [6].
У Балаклаві є пам'ятник Лесі Українці.
Також пам'ятник Лесі Українці встановлено в Торонто і в Москві.
Портрет Лесі Українки поміщений на купюру номіналом в 200 гривень.
На її честь випущено ряд поштових марок:
Бульвар - в Києві.
Вулиці - у Харкові, Луцьку, Москві, Тбілісі, Батумі, Іркутську, Мінську, Ялті, Сімферополі, Євпаторії, Ковелі, Львові, Прип'яті, Чернівцях, Горлівці, Одесі, Житомирі, Кременчуці, Севастополі.
Волинський національний університет [3] - у Луцьку.
Театри:
в Києві - Національний академічний театр російської драми [4].
в Дніпродзержинську - музично-драматичний театр [5].
На Україні існує чотири музеї Лесі Українки: в Києві, Ялті, Новограді-Волинському та Колодяжному (на Волині) [6].
У Балаклаві є пам'ятник Лесі Українці.
Також пам'ятник Лесі Українці встановлено в Торонто і в Москві.
Портрет Лесі Українки поміщений на купюру номіналом в 200 гривень.
На її честь випущено ряд поштових марок:
Інтимна лірика
Творчість
На поезію Українки мала великий вплив російська і західноєвропейська література, особливо Г. Гейне, якого вона багато перекладала («Книга пісень», видана в 1892 у Львові, «Атта Троль», «Ткачі» та ін.) Українка перебувала й перебуває під впливом Шевченка. Під впливом балад Шевченка Українка написала свою ранню поему «Русалка», в якій, на думку українського поета і критика І. Франка, був «слабенький відгомін шевченківських балад без життєвих спостережень і соціальних контрастів». Надалі вплив Шевченка ставало більш глибоким. Воно позначалося головним чином в страсний ненависті Українки до царизму.
Особисте життя
У 1888 році в Запоріжжі Лариса Петрівна познайомилася з Сергієм Костянтиновичем Мержинським, громадським діячем, випускником Київського університету святого Володимира. Мержинський жив деякий час у Ялті, проходячи лікування від туберкульозу. Чотири роки потому (у 1901 році) Леся їде в зимовий Мінськ до смертельно хворому коханому. У важкі зимові місяці народжується одна з найсильніших її драм - «Одержима», Сергій Мержинський вмирає, і Лариса Петрівна назавжди одягає чорні траурні одягу.
У 1907 році поетеса знову повернулася до Криму з Климентом Васильовичем Квіткою, згодом став її чоловіком. Поспішний переїзд врятував життя Клименту Квітці, туберкульоз поступово відступив. Протягом подружнього життя Климент Квітка записав пісні, які Леся пам'ятала ще з дитинства. А вже після смерті дружини, в 1917 видав фотоскопіческім способом двотомник «Мелодії з голосу Лесі Українки ». Климент Васильович дожив до 1953 року, переживши дружину на 40 років.
У 1907 році поетеса знову повернулася до Криму з Климентом Васильовичем Квіткою, згодом став її чоловіком. Поспішний переїзд врятував життя Клименту Квітці, туберкульоз поступово відступив. Протягом подружнього життя Климент Квітка записав пісні, які Леся пам'ятала ще з дитинства. А вже після смерті дружини, в 1917 видав фотоскопіческім способом двотомник «Мелодії з голосу Лесі Українки ». Климент Васильович дожив до 1953 року, переживши дружину на 40 років.
Біографія
Лариса Петрівна Косач народилася 25 лютого 1871 року в місті Новоград-Волинський.Мати - письменниця, батько - освічений юрист Петро Антонович Косач (1841-1909), який дуже любив літературу і живопис. У будинку Косачів часто збиралися письменники, художники і музиканти, влаштовувалися вечори і домашні концерти. Дядько Лесі (так її називали в родині, і це домашнє ім'я стало літературним псевдонімом) - Михайло Драгоманов, який згодом по-дружньому опікувався племінницею і всіляко допомагав їй, - був вченим, фольклористом, громадським діячем, тривалий час жив за кордоном у Франції і Болгарії. Леся грунтовно вивчила ряд іноземних мов, що дало їй можливість широко ознайомитися з класичними творами світової літератури.Леся почала грати і складати маленькі музичні п'єси з п'яти років, у віці дев'яти років написала перший вірш. У 1881 році вона несподівано важко захворіла. Її мучив нестерпний біль у правій нозі. Спершу вирішили, що в неї гострий ревматизм, лікували ваннами, мазями, травами, але все було марно. Біль перейшов у руки. Лікарі, нарешті, змогли визначити, що це - туберкульоз кістки. На музичній кар'єрі Лесі був поставлений хрест. Після першої, складної, але вкрай невдалої операції рука залишилася покаліченою.Писати і друкувати Леся Українка почала у віці 12 років. До її ранніх творів відноситься український переклад «Вечорів на хуторі» Гоголя (у співавторстві з братом). Друкувалася Українка в закордонних журналах «Зоря», «Житє І слово», «Літературно-науковий вісник».Леся лікувалася в Криму, Єгипті та Греції, у Німеччині та Австрії, а також у народної цілительки у с. Косівщина (нині Сумської області). Все було марно. До загострився процесу кісткового туберкульозу, додалася невиліковна хвороба нирок.Померла Леся Українка 1 серпня 1913 в грузинському містечку Сурамі. Похована на Байковому кладовищі в Києві.
Підписатися на:
Дописи (Atom)